Не всі серцеві захворювання можна виявити за допомогою звичайної ЕКГ, тому що перебої в роботі серця часто виявляються тільки при фізичному або емоційному перевантаженні. Добове моніторування дозволяє вивчити роботу серця протягом 24 годин: під впливом навантажень і стресів, під час руху і сну.

• Електрична активність серця реєструється за допомогою портативного пристрою - холтера, яке кріпиться на грудях у пацієнта.

КОЛИ НЕОБХІДНО ХОЛТЕРІВСЬКЕ МОНІТОРУВАННЯ
Добове моніторування рекомендовано при наявності наступних скарг:

• біль або печіння в ділянці серця;
• порушень серцевого ритму;
• задишка, відчуття нестачі повітря;
• постійна слабкість;
• перебої в роботі серця;
• запаморочення;
• непритомності.

Холтер-моніторинг незамінний після перенесеного інфаркту міокарда або перед проведенням операцій на серці. Добове моніторування застосовується для діагностики багатьох серцево-судинних захворювань:

• порушень серцевого ритму;
• порушень провідності серця;
• німий ішемії міокарда;
• ішемічної хвороби серця та ін.

Холтерівське моніторування дозволяє не тільки встановити факт аритмії, а й визначити частоту її виникнення, тривалість і пороговий рівень навантаження, при якій вона виникає.

ЯК ПРОХОДИТЬ ДОБОВЕ МОНІТОРУВАННЯ ЕКГ
Процедура добового моніторування абсолютно безболісна і не має протипоказань, тому кардіологи рекомендують її як засіб профілактики серцево-судинних захворювань. Холтер-моніторинг не вимагає ніякої попередньої пoдготовки.
Під час холтерівського моніторування від пацієнта не потрібно обмежень по фізичному навантаженню або змін звичного ритму життя, проте є кілька простих правил, яких потрібно дотримуватися, поки холтер підключений:

• вести докладний щоденник своїх дій, щоб лікар міг оцінити ступінь фізичного та емоційного навантаження і зіставити їх з показаннями холтера;
• не приймати душ або ванну;
• уникати механічних пошкоджень, нагрівання або електричного впливу на апарат;
• стежити, щоб електроди відклеювалися.

На грудях пацієнта кріпляться електроди, як і під час звичайної ЕКГ. Вони приєднані до холтера, який закріплюється на поясі або на грудях пацієнта, після чого людина повертається до свого повсякденного життя. Через добу апарат знімається, і лікар-кардіолог аналізує отримані дані.

Проведення електрокардіограми зазвичай займає не більше 10 хвилин. В процесі лікар встановлює на тілі пацієнта датчики, які приймають і реєструють електричні імпульси, які надходять від серця.
За їхніми свідченнями лікар-кардіолог може визначити регулярність і частоту серцевих скорочень, виявити порушення провідності всередині серця, пошкодження міокарда, отримати інформацію про фізичний стан серця.
Навіть якщо ви вирішили пройти обстеження самостійно, для розшифровки ЕКГ і отримання точної інформації про стан серця, краще звернутися до кардіолога. Адже під час консультації лікар враховує не тільки дані обстеження, а й скарги пацієнта, результати огляду, історію хвороби. Якщо серце здорове, але є скарги, кардіолог порадить потрібного фахівця, адже болю в області серця можуть провокуватися, наприклад, хворобами хребта.
За допомогою кардіограми лікар-кардіолог може встановити наявність таких захворювань серцево-судинної системи:

• аритмія;
• серцева недостатність;
• атеросклероз;
• ішемічна хвороба серця;
• ревматизм і ін.

Спірографія - це метод дослідження функції зовнішнього дихання, що включає в себе вимір об'ємних і швидкісних показників дихання. Вимірювання дихальних обсягів легень без запису спірограми називається спірометрія.
За допомогою спірографії діагностуються гострі і хронічні бронхолегеневі патології різного походження.
Показання до проведення:
• затяжний кашель (3-4 тижні);
• відчуття неповного вдиху, задишка;
• біль у грудях;
• алергічний кашель;
• астма;
• часті загострення бронхіту;
• спадкова схильність до бронхолегеневих або алергічних захворювань;
• контроль над лікуванням бронхіальної астми, хронічних обструктивних захворювань легенів;
• багаторічний стаж куріння;
• робота на підприємствах з високим ступенем забруднення повітря;
• онкологічні захворювання дихальної системи;
• в комплексі передопераційного обстеження перед плановими оперативними втручаннями на органах грудної порожнини.

Функціональну діагностику бронхолегеневої системи корисно періодично проводити і абсолютно здоровим людям, щоб вчасно попередити можливі захворювання.